Задаю собі питання: чи люблю, чи люблю
Ближнього, як вчив Спаситель, чи люблю?
Маю відповідь у серці наперед...
Невеселий пишеться куплет.
Не люблю...Де взять любові!? Не люблю,
Як неправду бачу, підступ чи злобу.
Чомусь важко серцю ворогів любить.
Господи, я хочу свято жить!
Річ одна сказать "люблю" лиш на словах.
О, як важко показать любов в ділах.
Користають, зневажають… і любить?
Господи, я хочу свято жить!
Без Тебе не можу, Боже, от і все.
"Не достойні", - каже все єство моє.
Обіцяла Тобі, Господи, служить,
Поможи Ти ворогів любить!
Не словами, а ділами, Боже мій,
О, не справитись у цім мені самій!
Поможи! Ти ж так навчаєш, поможи.
Свою силу, Господи, пошли!
"Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!". (Біблія, Лк.6:35)
***
Десь взялися акорди нові:
Перемога в Ісусі Христі!
Не достойна любові і я, -
Задля мене віддав Бог життя.
Лиш з Ісусом, з Ісусом люблю
І співаю вже пісню нову:
Лиш з Ісусом, з Ісусом люблю!
Алілуя навіки Христу!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Всем, кто несет Еваегелие миру, посвящается. - Анатолий Бляшук
Это стихотворение посвящается всем, кто несет свет Евангелия Иисуса Христа миру, но особенно моему духовному наставнику Петровой Ирине.
Этот человек прошел со мной не легкий путь. Ее молитвы всегда были рядом в самое нужное время. Ее терпение и любовь сделали чудо, а ее вера помогла мне поверить в себя, и смело идти дорогой веры.
Спасибо, моя дорогая, и горячо любимая тетя Ира.
